Управління освіти м. Кременчука
        Дошкільний
            навчальний заклад 77
Четвер, 17.08.2017, 02:20
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"
Психолог

Тренуємо дитячу уважність


До то­го мо­мен­ту, ко­ли ма­люк піде до шко­ли йо­му зна­до­бить­ся вміння кон­цент­ру­ва­ти­ся.

Концентрація - здатність, пев­ною мірою да­на дитині від при­ро­ди. Од­нак те, наскільки ди­ти­на змо­же кон­цент­ру­ва­ти­ся з ко­рис­тю для се­бе в май­бутньо­му, за­ле­жить від то­го, наскільки ви спри­я­ли роз­вит­ку цієї якості ще в дитинстві.

Деякі з ранньо­го ди­тинст­ва добре кон­цент­ру­ють­ся і при­близ­но до 2 років мо­жуть бу­ти ду­же уваж­ни­ми. А іншим дітям і в шкільному віці важ­ко зо­се­ре­ди­ти­ся навіть на 10 хви­лин.

Го­лов­не - не пе­ре­ста­ра­ти­ся! Не ви­ма­гай­те за­над­то ба­га­то від ди­ти­ни - зіставляєте свої праг­нен­ня з віком ди­ти­ни.

Як­що ма­люк ще дошкільник, то концентрація йо­го перебуває на рівні від 15 до 20 хви­лин на про­цес - це аб­со­лют­но нор­маль­но.

Не час­то, про­те трапляється, що у ди­ти­ни здатність кон­цент­ру­ва­ти­ся повністю відсутня. У більшості випадків ця здатність об­ме­же­на - на­прик­лад, ди­ти­на добре концентрується в одній ситуації і зовсім не­уваж­на в інший.

Важ­ли­во не пе­ре­плу­та­ти нездатність і не­ба­жан­ня - ба­га­то неуважні, з точ­ки зо­ру вихователів і батьків, діти, прос­то не до­статньо мотивовані. То­му ваш син мо­же ре­гу­ляр­но за­бу­ва­ти ми­ти ру­ки, а ра­зом з цим за­пам'ято­ву­ва­ти всі автомобільні брен­ди.

Для то­го, щоб спри­я­ти здатності концентрації, нічого особ­ли­во­го ви­га­ду­ва­ти не потрібно.

Прилучіть ма­лю­ка до ва­ших що­ден­них тур­бот. Не­хай допомагає на кухні, в приготуванні їжі - цей спосіб хо­ро­ший ще й то­му, що осо­бис­то при­го­то­ва­не блю­до здається смачніше.

Спо­чат­ку обговоріть в чо­му са­ме він го­то­вий вам до­по­мог­ти і потім ви­знач­те ко­ло зав­дань. Ви, на­прик­лад, за­пе­че­те коржі для піци, а ваш ма­лень­кий підмайстер візьме на се­бе відповідальність за на­чин­ку.

Ди­ти­на по­вин­на відчувати відповідальність і до­во­ди­ти спра­ву до кінця. То­му дай­те їй зрозуміти, що ви повністю покладаєтесь у цій справі тільки на неї.

Чим дов­ше ди­ти­на залишається при одній справі, тим кра­ще. Виз­най­те її зу­сил­ля! Ха­пай­те її працьовитістю і по­дя­куй­те за до­по­мо­гу - не­хай пишається со­бою.

Ав­тор: Юлія Мал­ко­ва